Paieška...
Išplėstinė paieška
Uždaryti
background

Dėl karo pabėgėlių iš Ukrainos apgyvendinimo/Про розміщення біженців з України

Siekdami formuoti vienodą praktiką apgyvendinant karo pabėgėlius iš Ukrainos bei atsakyti į dažniausiai kylančius klausimus, susijusius su jau gyvenančiais ukrainiečiais, teikiame atmintinę, kurią inicijavo Socialinės apsaugos ir darbo ministerija.

Karo pabėgėlių iš Ukrainos teisės

Nuo karo agresijos bėgantys ukrainiečiai, kurie turi teisę gauti laikinąją apsaugą[1], pagal Lietuvos Respublikos teisinį reglamentavimą (LR Įstatymas dėl užsieniečių teisinės padėties, 94 str. 1 d.) turi teisę:

  • nemokamai gyventi valstybės ir savivaldybių institucijų, įstaigų, organizacijų, valstybės ir savivaldybių valdomų bendrovių ar įmonių, viešųjų įstaigų, kurių steigėja ar dalininkė, turinti daugiau kaip pusę balsų visuotiniame dalininkų susirinkime, yra valstybė ar savivaldybė, apgyvendinimo vietose (įskaitant ir savivaldybių panaudos teise valdomą valstybės nekilnojamąjį turtą), taip pat fizinių ar juridinių asmenų (išskyrus valstybės ar savivaldybių įstaigas) savanoriškai pasiūlytose apgyvendinimo vietose (SVARBU3 psl. kompensuojamos išlaidos) ;
  • dirbti ir būti atleistais nuo pareigos įsigyti leidimą dirbti, gauti Užimtumo tarnybos sprendimą dėl užsieniečio darbo atitikties Lietuvos Respublikos darbo rinkos poreikiams, taip pat verstis individualia veikla, kaip ji apibrėžiama Gyventojų pajamų mokesčio įstatyme;
  • dirbti ar verstis individualia veikla nuo prašymo suteikti prieglobstį užregistravimo Lietuvos migracijos informacinėje sistemoje dienos;
  • gauti  Sveikatos sistemos įstatyme nurodytą valstybės laiduojamą (nemokamą) sveikatos priežiūrą, taip pat, atsižvelgiant į valstybės biudžeto galimybes, gauti receptinius vaistus sveikatos apsaugos ministro nustatytais atvejais, sąlygomis ir tvarka;
  • socialinės apsaugos ir darbo ministro nustatytais atvejais, sąlygomis ir tvarka gauti socialines paslaugas, kurių skyrimo sąlygas ir finansavimo tvarką nustato socialinės apsaugos ir darbo ministras;
  • naudotis Užimtumo įstatyme nustatytomis darbo rinkos paslaugomis ir užimtumo rėmimo priemonėmis;

Nepilnamečiai asmenys turi teisę mokytis pagal bendrojo ugdymo arba formaliojo profesinio mokymo programą (programas) švietimo, mokslo ir sporto ministro nustatyta tvarka.

 

Ukrainiečiai karo pabėgėliai turi teisę į būsto nuomos mokesčio dalies kompensacijas, jei nusprendžia būstą nuomotis savarankiškai. Būsto nuomos mokesčio dalies kompensacija skiriama asmenims, išsinuomavusiems būstą savivaldybėje, kurioje yra deklaravę gyvenamąją vietą ar yra įtraukti į gyvenamosios vietos neturinčių asmenų apskaitą, ir nuomos sutartį įregistravo Nekilnojamojo turto registre.

Kompensacijos dydis priklauso nuo savivaldybės, kurios teritorijoje asmenys nuomojasi būstą, nuo nuomojamo būsto ploto ir nuo kartu gyvenančių asmenų skaičiaus.

Būsto nuomos mokesčio dalies kompensacija mokama už laikotarpį nuo būsto nuomos sutarties sudarymo dienos, bet ne anksčiau kaip nuo kreipimosi dėl būsto nuomos mokesčio dalies kompensacijos dienos.

 

Socialinė parama

 

Laikinąją apsaugą Lietuvoje gavę ukrainiečiai turi teisę gauti šią socialinę paramą:

Socialinė pašalpa skiriama, jei vidutinės mėnesio pajamos vienam asmeniui neviršija 161,7 Eur (1,5 VRP). Maksimalus socialinės pašalpos dydis vienam gyvenančiam asmeniui, neturinčiam pajamų, sudarytų 205,8 Eur (pirmus 6 mėnesius), vėliau (7-12 mėn.) - 176,4 Eur, o jei socialinė pašalpa būtų mokama ilgiau kaip 12 mėn. -  161,7 Eur.

Savivaldybė turi teisę tais atvejais, kai asmens pajamos ne daugiau kaip 50 proc.(tai yra 80,85 Eur) viršija nustatytą ribą socialinei pašalpai gauti (161,7 Eur), patikrinusi asmenų gyvenimo sąlygas ir surašiusi buities ir gyvenimo sąlygų patikrinimo aktą, skirti socialinę pašalpą išimties tvarka.

Savivaldybės tarybos nustatyta tvarka iš savivaldybės biudžeto lėšų ukrainiečiams gali būti skiriama ir kita socialinė parama: vienkartinė, tikslinė, periodinė, sąlyginė pašalpa,  ar kita socialinė parama (pvz., apmokami įsiskolinimai už būsto išlaikymą), įvertinus individualią asmens, šiuo atveju senjorų situaciją. 

Į Lietuvą atvykusieji su nepilnamečiais turi teisę į išmokas vaikams (vaiko pinigai) bei 6 mėnesių kompensaciją už ikimokyklinį (priešmokyklinį) ugdymą. Pradėjusiems lankyti ugdymo įstaigas ukrainiečių vaikams suteikiamas mokinių nemokamas maitinimas (priešmokyklinukams, pirmokams ir antrokams nemokami pietūs skiriami nevertinant pajamų) ir parama mokinio reikmenims įsigyti prasidedant mokslo metams.

Šalpos senatvės pensiją gali gauti sukakę Lietuvoje nustatytą senatvės pensijos amžių asmenys (vyrai – 64 metai ir 4 mėnesiai, moterys – 63 metai 8 mėnesiai). Šalpos pensijų bazė šiuo metu siekia 173 eurus.

Visa informacija apie Lietuvoje teikiamą socialinę paramą nuo karo bėgantiems ukrainiečiams prieinama vienoje vietoje ukrainiečių kalba: www.lithuaniaforukraine.lt

 

Socialinės paslaugos skiriamos tokia pat tvarka, kaip ir Lietuvos piliečiams: asmuo kreipiasi dėl socialinių paslaugų į gyvenamosios vietos savivaldybę, savivaldybės socialiniai darbuotojai teisės aktų nustatyta tvarka nustato socialinių paslaugų poreikį ir skiria socialines paslaugas.

 

Laikinąją apsaugą Lietuvoje gavę karo pabėgėliai iš Ukrainos turi teisę gauti šias socialines paslaugas:

Asmenys su negalia turi teisę kreiptis į Neįgalumo ir darbingumo nustatymo tarnybą prie Socialinės apsaugos ir darbo ministerijos dėl negalios ar specialiųjų poreikių nustatymo. Jiems gali būti skirtos tikslinės kompensacijos.

Asmenims, kuriems nustatyti specialieji poreikiai, skirtinos ir mokėtinos tikslinės kompensacijos specialiesiems poreikiams tenkinti.

Aprūpinimas techninės pagalbos priemonėmis (vežimėliai, vaikštynės, lovos ir pan.).

Bendrosios socialinės paslaugos, kurios gali būti teikiamos nenustačius socialinių paslaugų poreikio: informavimas, konsultavimas, tarpininkavimas ir atstovavimas, maitinimo organizavimas, aprūpinimas drabužiais ir avalyne, transporto organizavimas, sociokultūrinės paslaugos, asmeninės higienos ir priežiūros paslaugų organizavimas ir kt.

Specialiosios socialinės paslaugos, kurios teikiamos, jei nepakanka bendrųjų socialinių paslaugų, asmens namuose ar socialinių paslaugų įstaigoje. Šios paslaugos yra dviejų rūšių – socialinės priežiūros ir socialinės globos.

  1. Socialinės priežiūros paslaugos teikiamos atsižvelgiant į nustatytą socialinių paslaugų poreikį. Gali būti teikiama, pavyzdžiui, pagalba į namus, socialinių įgūdžių ugdymas, palaikymas ir atkūrimas.
  2. Socialinė globa teikiama atsižvelgiant į nustatytą socialinės globos poreikį. Tai gali būti: dienos socialinė globa; trumpalaikė socialinė globa; ilgalaikė socialinė globa, taip pat laikinas atokvėpis artimiesiems.

 

Svarbu. Apgyvendinus ukrainiečius

  1. Valstybės ir savivaldybių įstaigų nekilnojamojo turto, skirto užsieniečių nemokamam apgyvendinimui, sąrašas sudaromas, tvarkomas ir administruojamas Valstybės duomenų valdysenos informacinėje sistemoje (VDV IS arba Palantir).

 

2.Valstybės ir savivaldybių įstaigoms, laikinosios apsaugos suteikimo laikotarpiu pasiūlytose apgyvendinimo vietose, kurios įtrauktos į Palantir, nemokamai apgyvendinusioms užsieniečius, kompensuojamos šios su jų apgyvendinimu susijusios išlaidos:

2.1. karšto vandens ir šildymo išlaidos, įskaitant šildymui ir karštam vandeniui ruošti reikalingo kuro įsigijimo, atvežimo, paruošimo išlaidas;

2.2. elektros energijos, skirtos apšvietimui, šildymui ir kitoms reikmėms, išlaidos;

2.3. geriamojo vandens ir nuotekų tvarkymo išlaidos;

2.4. komunalinių atliekų išvežimo išlaidos;

2.5. dujų tiekimo išlaidos.

 

  1. Savivaldybių administracijoms kompensuojamos faktiškai patirtos išlaidos, susijusios su neatlygintinu maitinimo paslaugų teikimu ar higienos prekių tiekimu. Jos apskaičiuojamos atsižvelgiant į savivaldybės teritorijoje gyvenančių asmenų, gavusių laikinosios apsaugos statusą, skaičių už laikotarpį, skaičiuojamą praėjus 33 kalendorinėms dienoms nuo šių asmenų užsiregistravimo Migracijos departamente iki sprendimo dėl laikinosios apsaugos suteikimo (nesuteikimo) priėmimo dienos. Didžiausios kompensuojamos išlaidos – 6 eurai už asmenį per dieną.
  2. Lietuvos Respublikos finansų ministerija, gavusi iš asignavimų valdytojų ir savivaldybių administracijų apibendrintą informaciją dėl kompensuotinų išlaidų, žr. 1, 2 punktus, (įskaitant valstybės valdomų bendrovių ar įmonių, viešųjų įstaigų, kurių steigėja ar dalininkė, turinti daugiau kaip pusę balsų visuotiniame dalininkų susirinkime, yra valstybė ar savivaldybė, informaciją), parengia ir teisės aktų nustatyta tvarka Vyriausybei pateikia nutarimo projektą dėl karo pabėgėlių iš Ukrainos apgyvendinimo išlaidų kompensavimo.
  3. Jei apgyvendinimo vieta (patalpa) nėra karo pabėgėlio iš Ukrainos naudojama daugiau nei savaitė be išankstinio pranešimo apie pateisinamas priežastis (pvz. guldymas į ligoninę, darbo pobūdis ar pan., tai yra rimtos, objektyvios priežastys), apgyvendinimo vieta atlaisvinama ir joje gali būti apgyvendinami kiti karo pabėgėliai iš Ukrainos. Visais atvejais asmuo privalo informuoti apgyvendinimo vietos administraciją apie pasikeitimus dėl jam suteiktos apgyvendinimo vietos. Atkreiptinas dėmesys, kad žodis „gyventi“ reiškia tęstinį veiksmą, tad jei asmuo negyvena nuolatos, jo vieta turi būti pasiūlyta šios vietos laukiančiam ir prieglobsčio siekiančiam kitam karo pabėgėliui iš Ukrainos. Pranešęs apie laikiną išvykimą iš užimamos gyvenamosios vietos karo pabėgėlis iš Ukrainos, turi teisę išvykti ne ilgesniam negu 2 savaičių laikotarpiui, jei ir po 2 savaičių ketina toliau gyventi toje pačioje, jam suteiktoje patalpoje (kambaryje). Taip pat siūlytina numatyti paliktų daiktų laikymo / saugojimo sąlygos, tai yra, jei ukrainietis išvyksta, bet palieka asmeninius daiktus. Visos šios sąlygos turi būti aptartos panaudos sutartyje ar (ir) bendrabučio (objekto) vidaus tvarkos taisyklėse, kurias ukrainietis pasirašo prieš apgyvendinimą (arba jau apgyvendinimo metu).
  4. Karo pabėgėlis iš Ukrainos įsipareigoja tinkamai naudotis jam suteikta patalpa (kambariu), ją prižiūrėti laikyti tvarkingą (į šią sąvoką įeina suteikto gyvenamo ploto – kambario – valymas ir šiukšlių iš jų šalinimas), laikytis nustatytų sanitarijos taisyklių, susijusių su to pastato, kuriame yra apgyvendinimo patalpa, eksploatavimu ir priešgaisrinės saugos reikalavimais, neperleisti tos patalpos ir nesubnuomoti, nepažeisti kitų pastate esančių patalpų savininkų ir (ar) naudotojų teisių bei interesų. Šias nuostatas rekomenduojama įtraukti į bendrabučio (objekto) vidaus tvarkos taisykles, su kuriomis ukrainietis supažindinamas prieš apgyvendinimą (arba jau apgyvendinimo metu).
  5. Teisės „nemokamai gyventi“ užsieniečiui numatymas siejamas su neatlygintinu gyvenamųjų patalpų (apgyvendinimo vietų) suteikimu. Tačiau tai neturi būti siejama su neatlygintinu kitų papildomų paslaugų teikimu (tokių kaip skalbimas (tokiu atveju, jei bendrabutis neturi skalbimo mašinų, ir perka skalbimo paslaugas kitur), patalpų (kambarių) valymas, indų pirkimas ir pan.) neatlygintinai. Visos kitos papildomos paslaugos, kaip bendrų patalpų valymas, virtuvės naudojimosi (pvz., už inventoriaus sunaudojimą gali būti nustatytas simbolinis mokestis), patalynės keitimo, skalbimo paslaugos turi būti mokamos, kai karo pabėgėlis gauna laikinosios apsaugos statusą ir įgyja teisę į socialinę paramą (kai faktiškai gaunamos piniginės išmokos).
  6. Svarbu paminėti, kad neatlygintinos apgyvendinimo patalpos suteikėjas turi teisę tikrinti tokios patalpos/ būsto būklę, taip pat tikrinti, ar šis būstas naudojamas pagal paskirtį, ar laikomasi panaudos sutartyje ar (ir) bendrabučio (objekto) vidaus tvarkos taisyklėse nustatytų sąlygų. Apgyvendinimo patalpos suteikėjui siūloma nusimatyti tokią galimybę (tikrinti patalpos būklę) iš anksto suderinus su apgyvendinamu/apgyvendintu asmeniu, pvz. vidaus tvarkos taisyklėse.

 

  1. Tais atvejais, kai karo pabėgėliai iš Ukrainos (pvz., apgyvendinti trumpalaikio apgyvendinimo vietose) atsisako vieno ar kito jiems siūlomo neatlygintai naudotis būsto, siūlytina surašyti Apgyvendinimo vietos atsisakymo aktą, kuriame būtų nurodyta, jog atsisakęs siūlomo būsto karo pabėgėlis iš Ukrainos supranta tokio savo poelgio pasekmes bei prisiima atsakomybę per X dienų (darbo ar kalendorinių, terminą numato pats nekilnojamojo turto valdytojas) susirasti sau būstą pats. Jei karo pabėgėlis iš Ukrainos atsisako pasirašyti tokį aktą, tuomet aktas surašomas ir pasirašomas asmens, kuris jį parengė.

Svarbu pažymėti, kad karo pabėgėliai iš Ukrainos negali piktnaudžiauti savo teise į nemokamą apgyvendinimą - atsisakę jiems siūlomų neatlygintinai naudoti būstų, jie atsisako realizuoti savo teisę neatlygintinai gyventi valstybės ar savivaldybės pasiūlytuose būstuose. Taip pat svarbu patiems karo pabėgėliams iškomunikuoti, kad šiuo metu esant būstų trūkumui, siūlome tai, ką turime, tačiau visos mūsų siūlomos apgyvendinimo vietos atitinka būtinus gyvenamosios vietos standartus. Jei mūsų pasiūlytos apgyvendinimo vietos nėra tinkamos karo pabėgėliams iš Ukrainos, jie yra laisvi savarankiškai surasti bei nuomotis jiems tinkamą būstą.

 

  1. Pasikeitus apgyvendinimo aplinkybėms objekte, pvz. išsikrausčius ukrainiečiams, apgyvendinus kitus ukrainiečius, nelikus laisvų vietų ir pan., privaloma patikslinti (arba perduoti duomenis atsakingam asmeniui) esamus duomenis Palantir.

 ***********

[1] „1. Suteikti laikinąją apsaugą Lietuvos Respublikoje (toliau – laikinoji apsauga) nuo 2022 m. kovo 4 d. iki 2023 m. kovo 4 d. (Nutarimas Dėl laikinosios apsaugos Lietuvos Respublikoje užsieniečiams suteikimo, 2022 m. kovo 16 d. Nr. 224):

1.1. asmenims, 2022 m. vasario 24 d. ar vėliau pasitraukusiems (perkeltiems) iš Ukrainos dėl Rusijos karinės agresijos, kurie yra:

1.1.1. Ukrainos piliečiai, kurių gyvenamoji vieta iki 2022 m. vasario 24 d. buvo Ukrainoje, arba

1.1.2. asmenys be pilietybės ir trečiųjų šalių piliečiai, kurie nėra Ukrainos piliečiai ir kurie iki 2022 m. vasario 24 d. Ukrainoje naudojosi tarptautine apsauga arba lygiaverte nacionaline apsauga, arba

1.1.3. šio nutarimo 1.1.1 ir 1.1.2 papunkčiuose nurodytų asmenų šeimos nariai, kaip jie apibrėžti Sprendimo (ES) 2022/382 2 straipsnio 4 dalyje, arba

1.1.4. asmenys be pilietybės arba trečiųjų šalių piliečiai, kurie nėra Ukrainos piliečiai ir kurie iki 2022 m. vasario 24 d. teisėtai nuolat gyveno Ukrainoje turėdami galiojantį leidimą nuolat gyventi Ukrainoje, ir jų negalima saugiai ir ilgam laikui grąžinti į kilmės šalį ar kitą valstybę, kuri juos priima.“

 

Права біженців від війни з України

Українці, які рятуються від військової агресії та мають право на отримання тимчасового захисту[1] згідно з правовим регулюванням Литовської Республіки (Закон Литовської Республіки про правовий статус іноземців, частина 1 статті 94), мають право:

  • безкоштовно проживати у місцях розміщення, які добровільно запропоновані державними та муніципальними органами, установами, організаціями, товариствами або підприємствами, які перебувають у віданні держави та самоврядувань, громадськими установами, засновником чи пайовиком яких, володіючи більш ніж половиною голосів на загальних зборах акціонерів, є держава або самоврядування (у тому числі й державне нерухоме майно, яке використовують самоврядування на праві безоплатного користування), а також фізичними чи юридичними особами (крім державних або муніципальних установ) (ВАЖЛИВОвідшкодовуються витрати, стор. 3);
  • працювати та бути звільненим від обов'язку отримувати дозвіл на роботу, отримувати рішення Служби зайнятості про відповідність роботи іноземця потребам ринку праці Литовської Республіки, а також займатися індивідуальною діяльністю, як визначено в Законі про прибутковий податок з населення;
  • працювати або займатися індивідуальною діяльністю з дня реєстрації клопотання щодо надання притулку в міграційній інформаційній системі Литви;
  • отримувати гарантовану державою (безкоштовну) медичну допомогу, зазначену у Законі про систему охорони здоров'я, а також, з урахуванням можливостей державного бюджету, отримувати рецептурні ліки у випадках, умовах та порядку, встановлених міністром охорони здоров'я;
  • у випадках, згідно з умовами та порядком, встановленими міністром соціального захисту та праці, отримувати соціальні послуги, умови надання яких та порядок фінансування визначаються міністром соціального захисту та праці;
  • користуватися послугами ринку праці та заходами підтримки зайнятості, встановленими законом «Про зайнятість»;

Неповнолітні особи мають право навчатися за загальноосвітніми програмами або за програмою (програмами) формального професійного навчання у порядку, встановленому міністром освіти, науки та спорту.

 

Українські біженці від війни мають право на компенсацію частини орендної плати за житло, якщо вони вирішать орендувати житло самостійно. Компенсація частини плати за оренду житла надається особам, які орендували житло у самоврядуванні, в якому вони задекларували своє місце проживання або включені до обліку осіб без місця проживання, та зареєстрували договір оренди у Реєстрі нерухомого майна.

Розмір компенсації залежить від самоврядування, на території якого особи орендують житло, від площі житла, що орендується, і від кількості спільно проживаючих осіб.

Компенсація частини орендної плати за житлове приміщення сплачується за період з дати укладання договору оренди житлового приміщення, але не раніше дня звернення із заявою про відшкодування частини орендної плати за житлове приміщення.

 

Соціальна підтримка

 

Українці, які отримали тимчасовий захист у Литві, мають право на отримання наступної соціальної підтримки:

Соціальна підтримка надається, якщо середньомісячний дохід на людину не перевищує 161,7 євро (1,5 доходу, що підтримується державою). Максимальний розмір соціальної допомоги на одну людину без доходу становитиме 205,8 євро (перші 6 місяців), потім (7-12 місяців) - 176,4 євро, а якщо соціальна допомога виплачується більше 12 місяців - 161,7 євро.

Самоврядування має право у тих випадках, коли дохід особи перевищує ліміт для отримання соціальної допомоги (161,7 євро) не більше ніж на 50% (тобто 80,85 євро), то після перевірки житлових умов осіб та складання акту перевірки домогосподарства та житлових умов, призначати соціальну допомогу як виняток.

У порядку, встановленому радою самоврядування, українцям за рахунок коштів бюджету самоврядування може надаватися інша соціальна допомога: одноразова, цільова, періодична, умовна чи інша соціальна допомога (наприклад, погашення заборгованості за утримання житла), після оцінки індивідуального становища людини, в даному випадку похилого віку .

Тим, хто приїхав до Литви з неповнолітніми, надається дитяча допомога (гроші на дітей) та компенсація за 6 місяців дошкільного (передшкільного) навчання. Українським дітям, які почали відвідувати освітні заклади, надається безкоштовне шкільне харчування (дошкільники, першокласники та другокласники отримують безкоштовні обіди незалежно від доходу) та допомогу у придбанні шкільного приладдя на початку навчального року.

Пенсійну допомогу по старості можуть отримувати особи, які досягли встановленого в Литві пенсійного віку по старості (чоловіки – 64 роки та 4 місяці, жінки – 63 роки та 8 місяців). Пенсійна база допомоги наразі становить 173 євро.

Вся інформація про соціальну підтримку, яка надається у Литві українцям, які рятуються від війни, доступна в одному місці українською мовою: www.lithuaniaforukraine.lt

 

Соціальні послуги надаються у тому порядку, як і громадянам Литви: особа звертається за соціальними послугами до самоврядування за місцем проживання, соціальні працівники самоврядування визначають потреби у соціальних послугах і розподіляють соціальні послуги у порядку, встановленому правовими актами.

 

Біженці від війни з України, які отримали тимчасовий захист у Литві, мають право на отримання наступних соціальних послуг:

Особи з обмеженими можливостями мають право звернутися до Служби встановлення інвалідності та працездатності при Міністерстві соціального захисту та праці для встановлення інвалідності або особливих потреб. Їм можуть бути надані цільові компенсації.

Особам, яким встановлені спеціальні потреби, повинні виділятися та виплачуватись цільові компенсації.

Надання засобів технічної реабілітації (інвалідних візків, милиць, ліжок тощо).

Загальні соціальні послуги, які можуть бути надані без визначення потреби в соціальних послугах: інформування, консультування, посередництво та представництво, організація харчування, забезпечення одягом та взуттям, організація транспорту, соціально-культурні послуги, організація послуг особистої гігієни та догляду тощо.

Спеціальні соціальні послуги, що надаються вдома чи в установі соціального обслуговування, якщо загальних соціальних послуг недостатньо. Ці послуги бувають двох видів - соціальне піклування (догляду) та соціальна опіка.

  1. Послуги соціального піклування (догляду) надаються з урахуванням встановленої потреби у соціальних послугах. Наприклад, може бути надана допомога по дому, розвиток соціальних навичок, підтримка та реабілітація.
  2. Соціальна опіка виявляється з урахуванням виявленої потреби у соціальній опіці. Це може бути: денна соціальна опіка; короткострокова соціальна опіка; довгострокова соціальна опіка, а також тимчасовий перепочинок для близьких.

 

Це важливо. Після заселення українців

  1. Перелік нерухомого майна державних та муніципальних установ, призначеного для безкоштовного проживання іноземців, складається, обробляється та адмініструється у Державній інформаційній системі управління даними (VDV IS або Palantir).
  2. Державним та муніципальним установам, які безкоштовно розмістили іноземців у пропонованих місцях розміщення, перерахованих у Palantir, у період дії тимчасового захисту, компенсуються пов'язані з їх розміщенням наступні витрати:

2.1. витрати на гарячу воду та опалення, включаючи витрати на купівлю, доставку та підготовку палива, необхідного для опалення та приготування гарячої води;

2.2. витрати на електроенергію для освітлення, опалення та інших цілей;

2.3. витрати на питну воду та каналізацію;

2.4. витрати на вивезення побутових відходів;

2.5. витрати на газопостачання.

 

  1. Адміністраціям самоврядувань відшкодовуються фактично понесені витрати, пов'язані з безоплатним наданням послуг громадського харчування або постачанням коштів гігієни. Вони розраховуються з урахуванням кількості осіб, які проживають на території самоврядування, які набули статусу тимчасового захисту за період, що обчислюється після закінчення 33 календарних днів з моменту постановки цих осіб на облік у Департаменті міграції до дня рішення про надання (ненадання) тимчасового захисту. Максимальні витрати, що відшкодовуються, становлять 6 євро на людину в день.
  2. Міністерство фінансів Литовської Республіки, отримавши від розпорядників з асигнувань коштів та адміністрацій самоврядувань зведену інформацію про витрати, що підлягають відшкодуванню, див. пункти 1, 2, (у тому числі відомості про державні компанії або підприємства, державні установи, засновником або акціонером яких, що володіє більш ніж половиною голосів на загальних зборах акціонерів, є держава або самоврядування), готує проект постанови про відшкодування витрат на проживання біженців з України та надає його Уряду в установленому правовими актами порядку.
  3. Якщо місце проживання (приміщення) не використовується біженцем від війни з України більше тижня без попереднього повідомлення про поважні причини (наприклад, госпіталізація, характер роботи та ін., це серйозні, об'єктивні причини), місце для розміщення звільняється та в ньому можуть бути розміщені інші біженці від війни з України. У всіх випадках особа повинна інформувати адміністрацію проживання про зміни, пов'язані з наданим їй місцем проживання. Слід зазначити, що слово «проживати» означає безперервну дію, тому якщо людина не проживає постійно, то її місце має бути запропоноване іншому біженцю від війни з України, який чекає цього місця і шукає притулку. Після повідомлення про тимчасовий виїзд з місця свого проживання біженець від війни з України має право виїхати на строк не більше 2 тижнів, якщо і через 2 тижні він має намір продовжувати проживання в тому самому приміщенні (кімнаті), яке йому було надано. Також пропонується передбачити умови складування/зберігання залишених речей, тобто, якщо українець їде, але залишає свої особисті речі. Усі ці умови мають бути обумовлені у договорі безоплатного користування або (і) у правилах внутрішнього розпорядку гуртожитку (об'єкту), які українець підписує до заселення (або під час заселення).
  4. Біженець від війни з України зобов'язується належним чином користуватися наданим йому приміщенням (кімнатою), дотримуватись чистоти та утримувати в порядку (до цього поняття відноситься прибирання та вивіз сміття з наданої житлоплощі - кімнати), дотримуватись встановлених санітарних правил гігієни, що належать до будівлі, якому знаходиться житлове приміщення, вимоги експлуатації та пожежної безпеки, не передавати дане приміщення іншим особам та не здавати його в суборенду, не порушувати права та інтереси власників та/або користувачів інших приміщень у будівлі. Ці положення рекомендується включити до правил внутрішнього розпорядку гуртожитку (об'єкту), з якими знайомлять українця до заселення (або під час заселення).
  5. Надання права проживання іноземцю «на безоплатній основі» пов'язане з наданням житлового приміщення (місця для проживання) безоплатно (безкоштовно). Однак це не повинно бути пов'язане з безоплатним наданням інших додаткових послуг (таких, як прання (у разі відсутності в гуртожитку пральних машин та купівля пральних послуг в іншому місці), прибирання приміщень (кімнат), купівля посуду тощо), то є безкоштовно. Всі інші додаткові послуги, такі як прибирання місць загального користування, користування кухнею (наприклад, за користування інвентарем може бути встановлена ​​символічна плата), зміна постелі, послуги пральні повинні оплачуватись, коли біженець від війни отримав статус тимчасового захисту та права на соціальну допомогу ( при фактичному отриманні грошової допомоги).
  6. Важливо відмітити, що особа, яка надає безоплатне проживання, має право перевіряти стан такої кімнати/житлового приміщення, а також перевіряти, чи використовується це житло за призначенням, чи виконуються умови, викладені в договорі безоплатного користування та/або у правилах внутрішнього розпорядку гуртожитку (об'єкта ). Орендодавцю житла пропонується передбачити таку можливість (перевіряти стан приміщення) після попереднього погодження з особою, яка заселяється або вже заселена, наприклад, у правилах внутрішнього розпорядку.

 

  1. У тих випадках, коли біженці від війни з України (наприклад, розміщені в пунктах тимчасового проживання) відмовляються від того чи іншого житла, наданого їм безоплатно, рекомендується скласти Акт про відмову від місця розміщення, в акті буде зазначено, що біженець від війни з України , відмовився від запропонованого житла, розуміє наслідки свого вчинку та бере на себе зобов'язання знайти собі житло протягом Х днів (робітників або календарних, термін визначає сам керуючий нерухомістю). Якщо біженець від війни з України відмовляється підписувати такий акт, то акт складає та підписує особа, яка його склала.

 

Важливо відзначити, що біженці від війни з України не можуть зловживати своїм правом на безкоштовне проживання – якщо вони відмовляються користуватися житлом, наданим їм безкоштовно, то вони відмовляються від реалізації свого права на отримання безкоштовного проживання у житлі, яке пропонує держава або самоврядування. Також важливо донести до самих біженців від війни, що на даний момент житла не вистачає, ми пропонуємо те, що є, але все житло, яке ми пропонуємо, відповідає необхідним нормам проживання. Якщо житло, яке ми пропонуємо, не підходить для біженців від війни з України, то вони самі самостійно можуть знайти і зняти в оренду житло, яке їм підходить.

 

  1. У тих випадках, коли змінилися обставини проживання на об'єкті, наприклад, після виселення українців, заселення інших українців, відсутності вакансій тощо, необхідно уточнити та внести виправлення (або передати дані відповідальній особі) наявні дані в системі Palantir.

 ***********

[1] «1. Надати тимчасовий захист у Литовській Республіці (далі - тимчасовий захист) з 4 березня 2022 року до 4 березня 2023 року (Постанова про надання тимчасового захисту в Литовській Республіці іноземцям від 16 березня 2022 р. № 224):

1.1. для осіб, які 24 лютого 2022 року або які згодом залишили Україну (переселилися з України) через військову агресію Росії, а саме:

1.1.1. Громадяни України, місце проживання яких до 24 лютого 2022 року було в Україні або

1.1.2. особи без громадянства та громадяни третіх країн, які не є громадянами України та які до 24 лютого 2022 р. користувалися міжнародним захистом або рівноцінним національним захистом в Україні, або

1.1.3. члени сімей осіб, зазначених у пунктах 1.1.1 та 1.1.2 цієї постанови, як це визначено у частині 4 статті 2 Рішення (ЄС) 2022/382, або

1.1.4. особи без громадянства або громадяни третіх країн, які не є громадянами України та які до 24 лютого 2022 року легально постійно проживали в Україні, маючи діючий дозвіл на проживання в Україні, та їх не можна безпечно та на тривалий термін повернути до країни походження чи іншої держави, яка їх приймає».

 

Viešųjų ryšių koordinatorius Vitalis Lebedis